У Китаї чай, перш ніж стати щоденним напоєм, більше тисячі років використовувався як цілющий засіб. В епоху Тан (IХв н.е.) формується культура чаю Ча Дао (茶艺) і відбувається парадигмальний зсув – чай, що раніше розглядався (понад три тисячоліття) як ліки ТКМ і один з продуктів раціону, стає найважливішим елементом культури, філософії і соціальної комунікації.

В епоху Тан поет, вчений і філософ Лу Юй написав першу чайну енциклопедію «Чайний Канон», в якій структурно описує чай: від технології збору до естетики і метафізики чайної дії.

«Чайний Канон» – це альфа і омега чайної культури, актуальне і мудре джерело знання і инсайтів про чай. Чайна енциклопедія возвела Лу Юя в статус “чайного патріарха” (нарівні з міфічним імператором Шен Нуном і Бодхідхармою) і створила культурний простір для трансформації чаю зі звичайного напою в культурний феномен глобального масштабу.

Лу Юй сформував соціальний, естетичний і культурний простір чайного середовища. У благочестиву епоху Тан рутинне чаювання стає творчим процесом і трансформується в чайну церемонію – культуру досягнення внутрішнього стану чистоти і спокою.

## МАЙСТЕРНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЧАЮ

походить від великого дерева на Півдні. Дерево може виростати від одного або двох чі (1 чі – 31,5 см) до дванадцяти. У річках і ущелинах Па Шаню (сучасна область Сичуань) є дерева, обхват яких такий, що потрібно двоє чоловіків, щоб обхопити їх стовбур.

Не обирайте день, який бачив дощ, ні день, коли хмари застеляють небо. Збирайте чай тільки в ясний день. Все, що потрібно для виробництва чаю – це зібрати його, відпарити, збити, сформувати, висушити, зв’язати і запечатати.

Чай, який росте диким – якісніший; а чай саду – на другому місці. Вирощені на сонячних схилах або в тінистих гаях, кращі листки – червонувато-коричневі. Вони перевершують зелене листя. Чай з молодих і ніжних перших пагонів кращий, ніж бруньки. Кращі листки ті, які більше згорнуті. Листя, які є відкритими і розгорнутими – друге за якістю. Чай, зібраний на склонаx або в долинах схилів гір, який не отримує сонця – не вартий зусиль.

Чай стає кращим в ґрунті, який є трохи кам’янистим, в той час як багатий ґрунт із гравієм і є другим по достоїнству. Жовта глина – найгірша, і кущі, в ній посаджені, там не будуть плодоносити. У посадці і пересадці чаю застосовуються ті ж самі методи, які стосуються дині, але чайний лист не може збиратися до досягнення рослиною третього року.

Чай збирають під час другого, третього і четвертого луних місяців. Молоді і ніжні пагони чайного куща, що росте на багатому, родючому ґрунті, не можна обривати, поки вони не нагадують папороть або папороть-орляк і не досягли чотирьох-п’яти дюймів в довжину. У будь-якому випадку, пагони повинні бути зібрані тільки в той час, як роса все ще прохолодна.

Коли чай під час виробництва висушений вогнем, ви можете робити висновки про достатність прожарювання по його гармонійності. Коли чай висушений на сонці, його м’якість слугуватиме перевіркою. У випадках, коли чай є особливо молодим і ніжним, обробіть його парою і потім роздробіть, доки він гарячий.

## ВОДА – МАТИ ЧАЮ

На питання, яку воду використовувати, я хотів би сказати, що найкращий чай – зроблений з води гірських потоків. «Коли згадується вода, я схиляюся перед чисто струменистими потоками гірського джерела Тигр, що біжить в горах Сичуань».

Коли вода кипить, вона повинна виглядати як риб’ячі очі і випускати тихий звук. Коли в краях котла вона дзюрчить, як кипляче джерело, і нагадує нанизані незліченний перли, вона досягла другого ступеня – стадії кипіння. Коли вона б’ється, як величний прибій, і звучить, як здіймається хвиля, вона досягла вершини – кипіння. Більше воду вже кип’ятити не можна, і вона не повинна використовуватися.

Якщо комусь треба просто вгамувати спрагу, то він може випити води. Якщо несподівано напала печаль або гнів, він може звернутися до вина, щоб випити. Але якщо необхідно розсіяти меланхолію і безплідну апатію, то для цього призначений чай.

## ІСТИННИЙ СМАК

Помірність – сутність чаю. Чай не дозволяє собі марнотратства. Якщо чай прісний і слабкий, він втратить аромат навіть раніше, ніж половина чашки зникне. Скільки ще таких випадків марнотратства у його використанні! Трепет кольору зникне і досконалість аромату розтане.

Коли чай має солодкий смак, його можна назвати Чіа. Якщо він менш солодкий і гіркуватий, або міцний, він називається Ч’уан. Якщо він гіркий або міцний під час присьрбування, але солодкий, коли ковтаєте, він називається Ч’а.

Серед потенційних знавців є ті, хто хвалить перевагу чаю, відзначаючи його гладкість і коментуючи глянцеві відтінки напою. Вони – найменш здібні судді. Інші скажуть, що добре,що чай є жовтим, зморшкуватим і має вм’ятини і насип. Вони – найкращі судді. Але дійсно неперевершений дегустатор буде судити чай за всіма його особливостями і коментуватиме і корисне, і погане.
Для кожної індивідуальної критики є причина.

Вода з бурхливих стремнин або загачених паводків – неприйнятна вода. Чай не може бути названий просмаженим, якщо він нагрітий зовні і залишений сирим усередині. Перетворення його в нефритовий порошок або зелений пил – не означає розмелений чай. Незграбне поводження зі знаряддям або перехід від одного інструменту до іншого, що привертає увагу – це не варіння чаю. І нарешті, вживання великої кількості чаю влітку, і зовсім нічого взимку – не означає пити чай.

## АЛХІМІЯ ЧАЮ

Узгодь п’ять елементів у чаї, і ти виженеш сотню хвороб.

Hа моїй жаровні між ніжками є вікна. У нижній частині є піддувало і місце, щоб вийняти попіл. Над кожним вікном – символ: фазан – птах вогню. Його триграмма – Лі. На інших гратах є маленький тигр, який є твариною вітру, і його позначає триграмма Сунь. На третій є риба – водна істота триграми Кань. Сунь управляє вітром, Лі управляє вогнем, і Кань управляє водою. Вітер може роздувати вогонь, і вогонь може закип’ятити воду.

Чай має холодну природу і може використовуватися в разі, коли ви відчуваєте себе гарячим або теплим, в обіймах меланхолії, страждаючим від головного болю, можете прийняти чай чотири або п’ять разів. Цей напій можна порівняти із найсолодшою росою Небес.