У VIII ст. в Китаї чайна традиція увійшла в стадію фінального становлення – ключова подія епохи: виникнення «Чайного Канону» ( «Ча Цзин»).

## «Чайний Канон» і його значення для культури Китаю

«Чайний Канон» – енциклопедія, квінтесенція знання про чай, за III- тисячолітню історію чайної культури: міфологія, технологія виробництва, і з точки зору храмового ритуалу і щоденного чаювання Гун Фу Ча.

Багато видів чаю були вперше виявлені і описані Лу Юем в «Чайном Каноні». Лу Юй вперше склав детальну чайну географію Китаю, де структурував області зростання чаю ( «VIII головних місць чаю»).

«Чайний Канон» сформулював філософію, етику, міфологію чаю та інсталював чайний дискурс в зрозумілу для китайців міфологічну картину світу, з’єднавши появи чаю з первопредком китайської культури Шень Нуном.

Автор «Ча Цзин» Лу Юй володів парадоксальною долею. Лую Юй був сиротою, у віці 3-х років його знайшли буддійські ченці, які назвали хлопчика Лу Юй (оперившийся лебідь / бридке каченя).

## Дитинство і початок шляху

Десять років Лу Юй був послушником в буддійському монастирі, пізнаючи у Майстрів основи медитації, розуміння буддійських сутр і майстерність чайної церемонії.

Лу Юй думав стати ченцем і присвятити весь час служінню Будді і розумінні медитації. Однак, внутрішній конфлікт в розумі молодого Лу Юйя, його бунтівний дух шукав екзінстенціального різноманіття і абсолютної свободи.

Лу Юй, не досягнувши душевної гармонії, в п’ятнадцять років покидає буддійський храм і приєднується до групи циркачів, які подорожують по всьому Китаю.

В автобіографії Лу Юй описує роки проведені в цирку з артистами, як найцінніший пізнавальний час в своєму житті. Лу Юй опанував багатьма мистецтвами: від акторської майстерності, до гри на музичних інструментах і складання віршів.

Спочатку Лу Юй прославився як поет і актор. Своїми віршами і грою юний Лу Юй вразив мецената, губернатора Сичуані, який посприяв Лу Юйу пройти ретрит в знаменитому монастирі Чань в горах Хумей Шань у легендарного майстра Чань Чжоу Фудзі.

## Чернець і майстер чаю

В горах Хумей Шань Лу Юй осмислив філософію Будди і досяг глибоких стадій медитації. У монастирі Лу Юй провів сім років і за цей час він пізнав Майстерність медитації Чань, прибувати з розумом спостерігача тут і зараз.

Лу Юй проводив медитативний і відокремлений спосіб життя. Лу Юй рідко залишав стіни монастиря, тільки заради лісових подорожей, під час яких Лу вивчав воду різних джерел.

Саме, віддаючись споглядання в лісі з деревами, Лу Юй сформулював філософію Шляху Чаю, як один з методів звільнення початкової природи Свідомості. Лу Юй цілими днями блукав у лісі серед дерев, рослин і каменів і, як в легендарному афоризмі Вчителі Чань Юнь-меня: «йшов шляхами восьми сторін, мелючи шестом по сухим листям, скільки духу завгодно.»

Лу Юй досяг душевного балансу і ментальної ясності і подібно легендарним Майстрам, прозрів початкове джерело, Неба і Землі. Лу Юй збагнув Абсолютне Постійне, непохитне джерело нескінченних флуктуацій Всесвіту.

## Прозріння

Лу Юй, медитуючи в позі лотоса, захоплювався сходу і заходу сонця, купався в гірських річках і усвідомлено весь день бродив по лісі, слухаючи спів птахів і тишу лісу.

Лу Юй збирав рослини і дикий чай, дегустував воду з різних джерел, грав на флейті і виспівував вітру і деревам сутри Будди. Саме в лісі, в чернечій келії Лу Юй написав «Чайний Канон».

## Класика і канон

«Ча Цзин» зіграв фундаментальну роль, у становленні філософії і культури чаю в Китаї. Під час епохи Тан, «Ча Цзин» отримав титул Канону і став важливою частиною класичної літератури. «Ча Цзин» вивчали не тільки в монастирях буддисти і даоси, але і чиновники вищого державного рангу нарду з Імператором Китаю.

Культура Китаю після смерті Лу Юйя сакралізувала образ чайного майстра в статус Чайного Покровителя (Ча Шень) і статуетка Лу Юйя стала незамінним символом чайної церемонії.